Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
акцентування — я, с., перен. Підкреслення того, що розглядається як головне, основне … Український тлумачний словник
акцентування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
акцентуація — ї, ж., лінгв. 1) Вирізнення наголосу в слові; акцентування. 2) Система наголосів у будь якій мові або в групі споріднених мов … Український тлумачний словник
сфорцандо — сфорца/то, незм., муз. Раптове й різке підсилення (акцентування) окремих звуків чи акорду … Український тлумачний словник
ту-біт — а, ч., муз. Акцентування музичними інструментами ритмічної групи першої та третьої долей чотиридольного метру в регтаймі та новоорлеанському стилі; другої та четвертої – в диксиленді і чиказькому стилі джазу … Український тлумачний словник
юридизація — ї, ж. 1) Надання фактам, відносинам правового характеру. 2) Надмірне акцентування юридичної сторони якого небудь питання, явища … Український тлумачний словник
аритмія — (грец. порушення ритму, метричності) Більш складний ритм, що викликає враження поривчастого руху. Вживається для акцентування композиційних вузлів художнього твору … Архітектура і монументальне мистецтво
дисонанс — (лат. неструнке звучання) Неузгодженість композиційних елементів за масштабністю, спрямованістю форм, кольором, силуетним характеристикам тощо (порівн. консонанс, асонанс). Разом з тим, існує: дисонанс ритмічний свідомий прийом, коли за допомогою … Архітектура і монументальне мистецтво
обрамлення — Рама, кайма навколо пластичного елемента. Є засобом його акцентування у загальній композиції … Архітектура і монументальне мистецтво
наголос — 1) (виділення складу у слові посиленням голосу / повищенням тону; знак, яким це виділення позначають на письмі), акцент 2) (на чому посилення голосу / повищення тону у вимові певного слова, звука тощо для показу його важливости; увиразнення,… … Словник синонімів української мови
